Вирощування печериць в домашніх умовах – це досить трудомісткий процес, що вимагає від господаря спеціальних знань, терпіння та старанності. До того ж для грибних грядок доведеться відвести спеціальне приміщення, обладнане відповідно до запитів примхливих грибів, придбати необхідне обладнання та ґрунт. Однак при належному настрої та сумлінності всі складнощі виявляються не такими важкими, а результат часом перевершує найсміливіші очікування.
Існує кілька основних покрокових правил, які потрібно знати при саджанні та вирощуванні грибів в домашніх умовах у мішках та ящиках. При їх дотриманні вдається регулярно отримувати великі врожаї грибів.
Приготування субстрату
Це найбільш трудомісткий етап у процесі вирощування печериць. Важливо дотриматись суворих інструкцій, оскільки успішне вирощування багато в чому залежить від якості живильного середовища.
Основний компонент субстрату – це компост, який готують із соломи озимого жита, або пшениці (20-25%) і кінського гною (75-80%). При відсутності кінського гною можна використовувати коров’ячий, а також пташиний послід, але це трохи знизить врожайність. Готувати субстрат бажано на відкритому повітрі під навісом, що захищає його від дощу і сонця. Однак можна використовувати для цього і приміщення, але воно повинне добре провітрюватися, оскільки при бродінні компонентів у великій кількості виділяється вуглекислий газ, аміак та волога.
Розрахунок компонентів наступний: на 100 кг соломи – 2 кг сечовини, 2 кг суперфосфату, 7-8 кг гіпсу, 5 кг крейди. З внесенням гною і всіх добавок вийде близько 300 кг субстрату, якого вистачить щоб закласти грибницю площею до трьох метрів квадратних.
Якщо будете використовувати пташиний послід, то компоненти та пропорції будуть інші: на 100 кг соломи слід взяти 100 кг посліду, 250-300 літрів води, гіпс, а замість суперфосфату та крейди додати алебастр.
Спочатку необхідно на добу замочити солому в резервуарі. Потім вологу солому і гній вкласти пошарово в штабель (3-4 шари того та іншого). Крім того, у процесі укладання штабеля кожен шар соломи потрібно додатково зволожити (всього на 100 кг соломи 300-400 літрів води) і поступово додати 0,5 кг суперфосфату, та 2 кг сечовини. Потім все разом слід ретельно перемішати чотири рази і додати інші компоненти. Після першого разу додати гіпс, після другого 1,5 кг суперфосфату, після третього додати крейду і ще раз перемішати.
Коли всі компоненти будуть змішані, почнеться ферментація (горіння), в результаті чого на третій день температура всередині штабеля підвищиться до 65-70°. Для кращого горіння штабель повинен мати 1,5 метри у висоту і в довжину і ширину 1,2 метри. Компост буде готовий через 20-22 дні.
Міцелій
Для того щоб виростити печериці в домашніх умовах, як посівний матеріал підійде тільки якісний, стерильний міцелій (грибниця), вирощений у спеціальних лабораторіях. Промисловість випускає зерновий та компостний міцелій.
Зерновий міцелій випускається у поліетиленових пакетах і зберігається до 6 місяців при температурі 0-4°С. На 1 метр квадратний (приблизно 100 кілограм субстрату), знадобиться 350-400 г зернового міцелію.
Компостний міцелій випускається у скляних банках. При 0° його можна зберігати близько року, а за 18-20°С – не більше 20 днів. Компостний міцелій менше схильний до зовнішніх негативних впливів, проте він менш урожайний, ніж зерновий. На 1 метр квадратної площі витрачається близько 500 г компостного міцелію.
Приміщення та підготування субстрату
В першу чергу слід попередньо підготувати приміщення, в якому будуть вирощуватися печериці, обробивши його спеціальними засобами для знищення бактерій і грибків. У підготовлений раніше компост не можна відразу ж висаджувати міцелій. Його необхідно завчасно продезінфікувати. Найкраще для цієї мети підійде термічна обробка.
Субстрат необхідно будь-яким доступним способом розігріти до +80 ° С. При такій температурі його потрібно протримати не менше 20 хв. Після цього його необхідно остудити до температури близько +25 ° C і перемістити в продезінфіковані мішки або ящики. Шар повинен становити не більше 35 см. У цьому випадку можна знизити ризик ураження міцелію патогенною мікрофлорою.
Висаджування / висівання
Після приготування субстрату та укладання в ящики або мішки його засаджують міцелієм, який заглиблюють на 5 см. Дотримуються відстані в 20 см між заглибленнями. Рекомендується висаджувати в шаховому порядку. Після посадки засипають грибницю ґрунтом.
Якщо проводиться висаджування спорів грибів, їх висівають на поверхні ґрунту. Після посіву не потрібно присипати їх ґрунтом та зволожувати. Ґрунт накривають тканиною та регулярно зволожують. Грибниця росте протягом п’яти діб. У цей час у приміщенні дотримуються вологості на рівні 80-95% та температури 22-27 градусів. Через 12 діб поверхню засипають 1 частиною вапняку, 4 частинами ґрунту та 5 частинами торфу. Товщина шару має бути не менше 3 см. Після цього має пройти ще 5 діб, ґрунт періодично зволожують. Ще за 5 днів температуру знижують до 13-16 градусів.
Вирощування та догляд
Хоча немає потреби в постійному догляді за грибами, потрібно попередньо підготувати приміщення та створити в ньому спеціальні умови:
Устаткування для вирощування
Для вирощування печериць в мішках стануть у нагоді спеціальні опори з вішалками, на які підвішують мішки з субстратом. Рекомендується використання пластикового обладнання – воно не деформується, не піддається корозії, коштує набагато дешевше.
Температура
Печерицям не потрібні високі температури, тому парникові умови не створюють. Прийдеться лише утеплити приміщення, провести термоізоляцію, що сприятиме утриманню вологи. Також обов’язково встановлюють опалювальні прилади – температура не повинна падати нижче 13 градусів. Підвищену температуру встановлюють лише на початковому етапі. Для додаткового обігріву можна використовувати інфрачервоні лампи.
Вологість
Печериці люблять вологу, тому повітря в приміщенні має бути постійно зволоженим. Для цього використовують розпилювачі або спеціальні електронні зволожувачі. Рівень вологості підтримуйте не нижче 70-90%.
Вентиляція та освітлення
Обов’язково регулярно провітрювати приміщення. Краще використовувати витяжки, що постачатимуть свіже повітря. Але якщо не планується вирощування у великих обсягах, допускається вручну провітрювати приміщення. Для освітлення встановлюють кілька садових ламп.
Добрива
У міру розростання грибниця поступово з’являється на поверхні, і вже за кілька тижнів вона буде повністю над ґрунтом. Уникнути пересихання та руйнування ще плодоносної грибниці, допоможе родючий субстрат, насипаний поверх. Також в ґрунт вносять добрива, що складається з 9 частин торфу та 1 частини крейди. На 1 кв. м рівномірно розсипають 40-50 г суміші.
Збирання врожаю
З моменту посіву до збору першого врожаю проходить 3-4 місяці. Збирають молоді гриби середніх розмірів, ті, у яких ціла перетинка, яка з’єднує ніжку та шапку. Як посівний матеріал рекомендується збирати гриби з шапочками, що сильно розкрилися, – вони втрачають свої корисні властивості.
Заборонено збирати гриби з потемнілими світло-коричневими шапками – вони можуть викликати інтоксикацію організму і призвести до сильного отруєння.
Печериці не зрізають, як лісові гриби, а викручують. Лунку, що залишилася після збору, трохи присипають компостом. На цьому місці знову виросте гриб. Активне плодоношення печериць триває 8-14 тижнів. За цей час урожай збирають до 7 разів. Далі врожайність знижується, тому забирають міцелій, а субстрат утилізують.
Після припинення плодоношення грибниці видаляють і використовують як підживлення для наступного покоління. Субстрат, що залишився, повторно не використовують, адже він втрачає свої родючі властивості. З 1 кв. м збирають до 25 кг печериць.