Види пряжі з вовни

Ідеї та поради Домашній текстиль Домашні речі: догляд, ремонт, органайзинг Сад, город, ферма Одяг, взуття, аксесуари Хендмейд з ниток Домашнє дозвілля та творчість Кролівництво Кози та вівці Інші агротварини

Усім рукодільницям здавна відомі основні види пряжі із вовни. Найпоширеніша і недорога пряжа виходить із вовни овець, але окрім неї, пряжу для ручного в’язання часто виробляють із вовни більш екзотичних тварин: альпаки, ангорських кроликів, верблюда та вовни з ангорських і кашмірських порід кіз. У статті ми опишемо детальніше особливості цих тварин та позитивні властивості пряжі, виготовленої ​​з їхньої вовни.


Овеча вовна

Використовується як у чистому вигляді, так і з додаванням різних волокон-компаньйонів у співвідношеннях 30%/70%, 50%/50% і т.д. Її поділяють на кілька видів переважно по товщині волоса.

Шерсть мериносів – найтонша. Вона має виняткову м’якість і видобувається з холки вівці однойменної породи. Її товщина становить лише 14,5-23 мікрон. Вважається, що вироби з пряжі з товщиною вовняного волокна більше 23 мікрон дратуватимуть шкіру і можуть викликати алергію. Щороку на аукціоні «GOLDEN BALE» виставляються найкращі партії вовни мериносів 14,5 – 16 мікрон, які у найкоротші терміни розходяться у знамениті текстильні фірми по всьому світу.

Наступна по товщині йде напівтонка вовна. Таку шерсть одержують із породи м’ясо-вовнових овець. Волосся у них товстіше, відповідно це позначається на якості пряжі та виробу в цілому.


Мохер – шерсть кіз ангорської породи.

Мешкають ангорські кози переважно в Анатолії (середня частина території сучасної Туреччини). Ця гірська місцевість Малої Азії характеризується спекотним і посушливим літом, а зими у них снігові і холодні. Шерсть у ангорських кіз тепла, м’яка і в той же час має велику міцність і сильний блиск.

Через те, що козяче волосся досить слизьке, його скріплюють за допомогою інших волокон. На сьогоднішній день породу ангорських кіз розводять не лише в Анатолії, а й у штаті Техас.


Кашемір – пряжа з козячого пуху

Але вже іншої породи кіз – Кашмірських, які мешкають у Тибеті та гірських областях Індії, Ірану, Іраку. Умови життя цих гірських областях досить суворі. Влітку температура сягає позначки +50С, а взимку опускається до -40С. У такому середовищі у кіз знизу відростає густий і тонкий пух, тоді як верхній шар вовни залишається досить грубим. Тому шерсть не стрижуть, а вичісують із грудей та живота.

Кашемірова пряжа є однією з найдорожчих і по праву вважається синонімом розкоші, а за м’якістю її можна порівняти з шовком. Невипадково її називають «королівська пряжа», «вовняний діамант» чи «дорогоцінна нитка». Чистий кашемір слабо тримає форму через свою м’якість, вироби витягуються під власною вагою. У виробництві пряжі для в’язання 100% кашемір практично не зустрічається, а його вміст у різних видах пряжі, представлених на сучасному ринку, коливається від 20 до 60%.


Верблюжа вовна

У пряжі для ручного в’язання може застосовуватися як у чистому вигляді, так і сполученні з іншими волокнами. Найбільш якісною вважається шерсть двогорбого верблюда породи Бактріан (використовують переважно підшерсток). Бактріан добре пристосований до проживання в умовах різко континентального сухого клімату з спекотним і сухим літом та дуже морозними та сніговими зимами. Завдяки порожній структурі, верблюжа вовна міцніша і легша за інші види вовни, краще зберігає тепло.

Для валяння така шерсть не підходить, тому що дуже погано звалюється. Шерсть бактріана йде на речі, призначені для експлуатації в найсуворіших і найхолодніших умовах, наприклад, одяг для космонавтів, полярників або водолазів. Середня товщина волосин вовни та підшерстка верблюда має товщину від 6 до 120 мікрон при середньому показнику 18-19 мікрон. Це може зрівнятися лише з показниками товщини найкращих овець мериносів. Але при цьому верблюжа шерсть через свою міцність має поколюючі волоски: з одного боку – створюється ефект масажу, покращується кровообіг; з іншого боку – “колючість” одягу може не сподобатися дітям і людям з чутливою шкірою.


Варто зазначити, що під терміном “верблюжа вовна” часто мається на увазі вовна, отримана від усіх членів сімейства верблюдів (лами, альпаки, вікуньї).


Альпака

Мешкає у високогірних районах Південної Америки: Еквадорі, Перу, Чилі та північній Болівії. Альпаки пристосувалися до суворого клімату з різкими перепадами температур висотою 3500- 5000м. Завдяки екстремальним умовам проживання шерсть альпаки блискуча, м’яка, тонка, в сім разів тепліша, ніж шерсть вівці, практично водонепроникна і не викликає алергії і при цьому значно легше овечої вовни. Місцеві жителі називають вовну альпаки «божественне волокно» за її м’якість та блиск.

Вироби з вовни альпаки мають ще й цілющі якості: допомагають зменшити біль у спині або суглобах, покращують кровообіг, допомагають при артритах і артрозах. Через свою дорожнечу пряжа з альпаки у чистому вигляді виробляється досить рідко. Найчастіше зустрічається у поєднанні з іншими волокнами, наприклад: овечою вовною, шовком або акрилом.


Ангора – пряжа із вовни ангорських кроликів.

Не плутайте з ангорськими козами. Їхня вовна перетворюється на волокно під назвою мохер, про який ми писали вище. Ангорських кролів розводять в Англії, Німеччині, Франції. Пряжа з такої вовни відома своєю тонкістю, легкістю, м’якістю, пухнастістю та шовковистістю.

Шерстинки порожнисті всередині і настільки легкі, що навколо виробу створюється ефект «хмари». Тому в чистому вигляді ангора майже не використовується, а оптимальне співвідношення у пряжі варіюється в межах 30%. Ангора ідеальна для додавання в пряжу з вовни, шовку або акрилу.


Це не всі види пряжі із вовни. Менш поширені види пряжі – з вовни:

  • лами,
  • гуанако,
  • вікуньї,
  • вівцебика,
  • бізона, яка,
  • собак.

Так само як і види пряжі з вовни, зустрічаються ще й екзотичні види пряжі з ананаса, кокосу, банана і цариці полів – кукурудзи.