Керамічна плитка в сучасному світі сприймається як надійний та довговічний матеріал. Так і має бути, але насправді, коли вибрати плитку для підлоги в магазинах, можна зіткнутися зі слизькою або крихкою плиткою, експлуатація якої завдасть вам багато проблем. Щоб цього не сталося, необхідно впевнитись у відповідності плитки основним критеріям надійності.
Опір ковзанню
Якщо не врахувати цей параметр, експлуатація плитки може виявитись небезпечною. Сьогодні виробники виготовляють багато красивих, але слизьких серій плитки. Покриття з полірованою та лапатованою поверхнею має обмежену сферу застосування. Для використання в житлових та комерційних приміщеннях краще підходить плитка із достатнім опором ковзанню.
Цей параметр визначають за допомогою спеціального коефіцієнта, отриманого за методиками DIN 51130 та DIN 51097. Його позначають буквою R. Європейськими стандартами передбачено класифікацію за групами – від R9 до R13. Чим більший показник, тим вищий опір ковзанню і практичніша плитка. Важливо враховувати цей параметр при виборі покриття для кухні, ванної, передпокою, дитячої, порогів.
Міцність плитки
У випадку з плиткою доречно поєднувати зносостійкість і міцність. Однак, щоб вибрати плитку для підлоги, навіть у цьому випадку необхідно розглянути декілька критеріїв:
твердість поверхні — параметр вимірюється за шкалою Мооса, актуальний для глазурованої плитки, показує стійкість до нанесення подряпин і має бути не менше 5 балів;
міцність на вигин – один з найважливіших показників плитки для підлоги, який за стандартом ISO має 3 категорії (BIb від 16 до 27 N/мм²) і показує, яке навантаження здатна витримати плитка при застосуванні сили в різних точках;
хімічна інертність – позначається латинськими літерами A, B, C, D і показує здатність зберігати зовнішній вигляд та властивості після контакту з різними речовинами (максимальна стійкість у плитки класу AA);
стійкість до стирання – відображає ступінь зношування покриття під механічним впливом абразивних частинок, застосовується до неглазурованої плитки і маркується латинськими літерами та римськими цифрами: PEI (I-V).
Найвищі показники мають бути у плитки, яку планується інтенсивно експлуатувати у громадських місцях. При виборі покриття для житлових приміщень вимоги менш суворі.
Термостійкість
Поведінка плитки при охолодженні або нагріванні багато в чому визначає сферу її застосування. Покриття, що не відповідають стандартам, не рекомендується експлуатувати на вулиці. При виборі слід розглядати 2 критерії:
морозостійкість – здатність протистояти поглинанню плиткою води та її подальшому розширенню в порах при температурі нижче 0°С;
стійкість до температурних коливань – плитку перевіряють шляхом багаторазового нагрівання та охолодження з різницею мінімального та максимального значень не менше 100 °С, це дозволяє оцінити, як кераміка поводитиметься на вулиці.
На упаковці з морозостійкою плиткою має бути маркування, що свідчить про проведення випробувань відповідно до вимог EN ISO 10545–12. При експлуатації плитки в опалюваних приміщеннях цей показник не має такого важливого значення.
Пористість
Здатність плитки вбирати вологу при зануренні у воду, залежить від її структури та якості. Чим вища пористість, тим нижча щільність. Для експлуатації в приміщеннях з підвищеною вологістю пористість плитки має становити приблизно 3%, для решти кімнат підійде покриття з показником 6%.
На даний момент водопоглинання плитки ділять на 3 групи:
IIa – від 3 до 6%;
IIb – від 6 до 10%;
III – понад 10%.
Плитка третьої групи має обмежену сферу застосування. Для облицювання підлоги її практично не використовують.
Теплопровідність плитки
Цей показник має значення при монтажі теплої підлоги. У цьому випадку плитка має вільно передавати тепло від нагрівальних елементів. В іншому випадку зростуть витрати на підтримку комфортної температури.
Цей параметр позначають λ, але його немає на упаковці. Проте дізнатися цю характеристику можна іншим способом — що нижча пористість, то вища теплопровідність.
Розміри
Вибір розмірів залежить від площі приміщення та вимог до його інтер’єру. Для ванної та кухні у типових квартирах вибрати плитку для підлоги можна з розмірами 300х300 мм. Для коридорів, віталень та спалень вибирають плитку з розмірами 600х600 мм. Укладена по діагоналі велика плитка візуально збільшує простір. При цьому співвідношення розмірів осередків на підлозі та габаритів кімнати не повинно викликати почуття дискомфорту.
Плитка з нестандартними розмірами, що отримала останнім часом поширення, дозволяє імітувати паркетну або масивну дошку. Це універсальне покриття, яке підходить для всіх кімнат, а також може використовуватися під час укладання теплої підлоги. Розміри таких плиток становлять 600х150 або 600х200 мм.
Калібр кахлю
Розрахункові розміри плитки відрізняються від реальних. Інформацію про це наносять на упаковку, щоб вибрати плитку з різницею не більше одного калібру. В іншому випадку можливе зниження якості укладання покриття.
При пошуку плитки для експлуатації у внутрішніх приміщеннях можна не звертати уваги на морозостійкість та стійкість до температурних розширень. Всі інші критерії є важливими, а вулична плитка повинна відповідати всім переліченим вимогам.