Якщо ви задумуєтесь про нового домашнього улюбленця і хочете чогось незвичного, тхір може стати цікавим варіантом. Зазвичай мають на увазі саме домашнього тхора або фретку – приручену породу, яка стала доволі популярною. Його описують як щось середнє між собакою та котом: тхори допитливі, люблять людей і навіть можуть навчитися користуватись лотком. Проте тхори мають свій характер — вони вперті, не надто слухняні і не завжди ласкаві. А ще мають своєрідні звуки та мову тіла, які можуть бути незвичними для тих, хто звик до котів чи собак. То чи варто заводити домашнього тхора (фретку)?
Походження тхорів
Тхір належить до родини куницевих, як і видра, ласиця чи норка. Вони — хижаки. Люди утримували тхорів як помічників ще тисячі років тому — у стародавній Греції й Римі їх використовували на полюванні за кролями або як мисливців на щурів.
Перш ніж заводити домашнього тхора (фретку), варто дізнатися більше про їхню поведінку, звички та потреби.
Природна поведінка тхора
Хоча фретка одомашнена, вона зберегла багато інстинктів своїх диких родичів. У дикій природі тхори живуть у норах, полюють у сутінках і вночі. Харчуються дрібними гризунами, жабами, равликами, пташенятами, яйцями і навіть рибою. Удома вони також активніші ввечері, а вдень полюбляють спати. Вони часто ховаються у купах одягу, під подушками чи навіть у пральних машинах — тож будьте уважні!
Тхори уникають відкритих просторів, не люблять яскравого світла й не належать до ласкавих тварин. Проте вони дуже соціальні й радо гратимуться з вами, якщо заслужите їхню довіру.
Чи можна тримати тхора вдома?
Так, можна. В багатьох країнах дозволено утримувати тхорів, але варто пам’ятати про відповідальність. Купити тхора можна у заводчика, в зоомагазині чи взяти з притулку. Живуть тхори в середньому від 4 до 10 років, іноді — до 15.
Якщо ви берете тхора з рук або з притулку, пам’ятайте: старші тварини можуть мати звички, які важко виправити. Але при цьому вони можуть бути спокійнішими за активних молодих тхорів.
Що варто врахувати перед тим, як завести тхора
Тхір — не просто «миленький пухнастик». Це активна, розумна тварина, яка потребує вашого часу. Ось на що слід звернути увагу:
-
Час та увага. Чи готові ви гратись з тхором щодня по 3–4 години? Йому потрібно багато активності — іграшки, тунелі, клубки, рушники тощо. Також доведеться навчити тхора користуватись лотком і відучити від кусання.
-
Безпека в домі. Тхір не повинен жити в клітці постійно. Дім слід безпечно облаштувати — сховати проводи, закрити отвори, прибрати небезпечні предмети, бо тхір залюбки полізе всюди. Квіти доведеться прибрати вище — тхори люблять копирсатись в горщиках.
-
Маєте можливість завести більше ніж одного? Тхори — соціальні створіння. Найкраще почуваються в компанії ще одного тхора. Але не можна тримати їх із гризунами, птахами чи рептиліями — вони можуть сприймати їх як здобич.
-
Алергія. Фретки мають специфічний запах, бо їх шкіра виділяє жир. Запах частково зменшується після кастрації. Якщо ви чутливі до запахів чи схильні до алергій, краще перевірити це заздалегідь.
-
Фінансові витрати. Харчування, обладнання, іграшки, щеплення, мікрочіпування, ветеринарні огляди, страховка, кастрація — усе це вимагає коштів. У разі хвороби лікування тхора може бути дорогим, тому краще бути готовими.
Що потрібно тхору:
-
Сон: Тхори сплять у гніздах, гамаках, ковдрах — їм потрібно багато сну та спокою.
-
Лоток: Має бути невисоким, із спеціальним наповнювачем. Мийте його часто!
-
Переноска: Для візитів до ветеринара або подорожей. Всередині — гамаки, посудини для води й корму.
-
Їжа: Тхори — хижаки. Їм потрібно багато білків і жирів. Добре підходить сухий корм для кошенят із вмістом білка 32–38%. Можна додавати варене м’ясо, яйця, рибу. Заборонено — молоко, хліб, солодке, сіль.
-
Догляд: Розчісування під час линьки, підстригання кігтів (вони не повинні торкатися підлоги, коли тхір стоїть).
Поширені проблеми зі здоров’ям
Здоровий тхір — активний, грайливий, з чистим хутром і блискучими очима. Ознаки хвороб: млявість, втрата апетиту, розлади травлення, запалення ясен. Найпоширеніші хвороби: вушні кліщі, пухлини наднирників і підшлункової, проблеми з ШКТ, хронічна тічка у самок.
Домашні тхори — незвичні й цікаві тваринки, але вимагають багато уваги, простору, догляду та відповідального ставлення. Якщо ви готові до активного товариша з характером – тхір може стати справжнім другом для вашої родини! Тому чи варто заводити домашнього тхора (фретку) – вирішувати вам.