Більбергія — один із 40 родів бромелієвих. Він складається з близько шістдесяти видів, які найчастіше зустрічаються в Бразилії, також їх ареал поширюється від центральної Мексики до північної Аргентини. Унікальна адаптативність робить її особливо придатною для вирощування в домашніх умовах у помірному кліматі.
Більбергія є епіфітним видом. Вона комфортно росте на деревах і кущах. Деякі ростуть серед скель. Але також вони будуть добре рости й на грунті.
Вирощування
Більбергію можна садити в невеликі горщики з добре дренованим, слабокислим грунтом. Спеціалісти радять використовувати суміш вермикуліту, перліту та торфу для вирощування Більбергії в горщиках. Крім того, рослини можна закріпити на субстраті, наприклад, на корчі.
Більбергія має розміри від 20 см до 1 м у висоту залежно від виду. Більбергії зазвичай має дуже багато діток або відгалужень. Ці стебла можна поточно пересаджувати або дати згуститися (якщо ви вирішили дати їм густо рости, вам слід почати з трохи більшого горщика).
Температура
Більбергія нормально сприймає більш широкий діапазон температур, на відміну від багатьох інших бромелієвих. Це робить їх ідеальним вибором для ландшафтів на відкритому повітрі в кліматичних умовах, де не буває морозів. Більбергія витримує зниження температури до 2 градусів протягом короткого періоду часу. Рослина витримує навіть більш низькі температури, але може зазнати деяких пошкоджень. Температура, яка піднімається вище 26 градусів і більше, може призвести до того, що рослина втратить колір, але зазвичай рослина відновиться при більш помірних температурах (18-23 С).
Більбергія також добре почувається, коли навколо них є хороша циркуляція повітря. Знову ж таки, це робить їх хорошим вибором для дизайну інтер’єру. Свіже повітря допомагає рослинам уникнути грибкових інфекцій і шкідників.
Полив і вологість
Кімнатна більбергія здатна досить швидко пристосуватися до вологості повітря житлового приміщення. У холодну пору року, коли повітря висушується опалювальними приладами, кущ рекомендується регулярно зволожувати з пульверизатора, використовуючи для цього виключно м’яку воду, щоб на листі не утворився мінеральний наліт.
Зволожувати грунт в горщику необхідно рясно і часто. Слідкуйте за тим, щоб він весь час був злегка вологим. Коли ви поливаєте кущ влітку, то не забудьте налити невелику кількість води в центр листової розетки. Однак у зимові місяці це робити не рекомендується.
Пам’ятайте, що якщо більбергія знаходиться в прохолодній кімнаті, то при надмірній високій вологості є великий ризик ураження грибком. Для зволоження субстрату підійде лише м’яка вода. Дайте їй добре відстоятись протягом 3 або 4 діб, а потім відфільтруйте її.
Якщо для вирощування епіфіту ви використовуєте субстрат, виготовлений на основі моху, його слід зволожувати тільки після того, як він повністю просохне. Для цього наберіть у глибоку ємність теплої води та занурте у неї горщик із рослиною. Коли мох повністю просочиться водою, рослину ставлять на місце.
Освітлення
Рослині потрібна велика кількість яскравого розсіяного сонячного світла. У зв’язку з цим воно чудово почувається на східному і західному підвіконні. На північному вікні для такого епіфіта надмірно мізерне освітлення, а на південному – його доведеться регулярно притіняти від прямих променів сонця в полуденний час.
Підживлення
Бромелієві рослини чутливі до підживлень і потребують їх цілий рік. Частота підживлення залежить від стадії росту рослини: влітку підгодовують частіше, ніж узимку. Коли більбергія активно росте, підгодівлі потрібні кожні два тижні. Рекомендують обрати спеціальні добрива, призначені для бромелієвих – надлишок азоту може занапастити вашу рослину, тому універсальні добрива не підходять. Якщо немає можливості купити добрива для бромелієвих, підживіть більбергію добривами, призначеними для орхідей або ароїдних рослин.
Обрізання більбергії
Більбергія потребує регулярного обрізання – це омолоджує рослину, позбавляючи старих пагонів, які заважають росту нових розеток. Квітки, що відцвіли, треба зрізати вручну, через місяць після цвітіння. Обрізка більбергії підвищує привабливість рослини, тому щомісяця треба шукати час видалення старих пагонів за допомогою гострих ножиць чи секатора.
Пересаджування та розмноження
Пересадку більбергії проводять у міру необхідності, і поєднують її з розмноженням рослини дочірніми розетками: активний ріст рослини потребує регулярного відсадження діток. Як тільки молоденьким розеткам стане дуже тісно в горщику, а коріння почне вилазити з дренажних отворів, необхідно відокремити пагони від материнської рослини і відсадити. Роблять це в період з березня до серпня.
Новий горщик беруть на 2-3 см у діаметрі більший, ніж старий. Субстрат більбергії за складом потрібно досить специфічний: з грубою текстурою, що містить лише невелику кількість дернової землі і водневий показник близький до 5,0 pH. Добре росте більбергія в суміші рівних частин листової землі, моху, перегною та торфу.
При пересадженні не обов’язково повністю очищати коріння рослини від старого субстрату. Просто огляньте їх, і, якщо вони виглядають здоровими, пересадіть рослину в новий горщик, заповнивши простір, що залишився, свіжим субстратом. Якщо на коренях є ділянки гнилі, спочатку виріжте їх гострим стерильним інструментом, обробіть зрізи вугільним порошком і лише потім висаджуйте рослину в новий горщик.
Шкідники та хвороби
Від застою води у листовій лійці або коренях більбергія може почати гнити. Потрібно весь час стежити за рівнем води в розетці та зливати її надлишки, інакше рослина може загинути.
Іноді на листі більбергії, що росте на підвіконні під променями сонця, з’являються коричневі плями – сонячні опіки. Потрібно негайно переставити квітку в безпечне місце або затінити її від прямих променів легкою завісою. Але й від нестачі світла розетка більбергії розвалюється.
Коричневі кінчики листя – наслідок поливу епіфіту жорсткою водою або застою води. Якщо після завершення цвітіння розетка квітки загниває і відмирає, немає причин для занепокоєння: це природний процес, що завершує життєвий цикл.
Зі шкідників більбергію можуть атакувати павутинні кліщі, борошнисті червеці, щитівки та трипси. Щоб не допустити розмноження шкідників та загибелі від них рослини, потрібно регулярно оглядати листя, особливо з нижньої сторони, на якій зазвичай ці паразити влаштовуються.
При виявленні шкідників рослину обробляють інсектицидними препаратами, але попередньо червеців і щитівок слід зняти з листя ватною паличкою, змоченою у мильному розчині або спирті. Павутинних кліщів знищують не інсектицидами, а акарицидними розчинами.