Європейці дізналися про попкорн в 1630 році. 22 січня, коли британські колоністи в Південній Америці прийняли в дар від індіанського вождя Кводекуайна мішок невідомого частування. Це була повітряна кукурудза.
Масова популяризація попкорну почалася лише через два століття, коли кондитер зі штату Іллінойс (США) на ім’я Чарльз Кріторз, що експериментував з машиною для обсмажування арахісу, в 1885 році винайшов першу спеціальну машину для виробництва попкорну, яка отримала назву “Поппер” (по-англійськи pop – підстрибувати). Виглядало це винахід як резервуар зі спеціальною ручкою, яка приводила його в рух і перемішувала кукурудзяні зерна.
Як продукт харчування повітряна кукурудза схвалена Американською асоціацією дієтологів. Перш за все варто відзначити, що в попкорні містяться антиоксиданти поліфеноли. Їх тут більше, ніж в деяких овочах і фруктах. Також кукурудза для попкорну містить клітковину і вітамін А, вітаміни групи В і складні вуглеводи. Все це корисно для організму. Тому повітряну кукурудзу можна вважати корисною, якщо знати міру.
