Легенда створення першої кінокамери досить цікава. Відповідно до неї, Луї Люм’єр зібрав своє ноу-хау, рятуючись від нападу безсоння. Проектор з кулачковим механізмом відтворював зображення зі спеціальної плівки на стіну.
13 лютого 1895 брати Люм’єр допрацювали цей пристрій, назвавши синематографом. Вони організували платний атракціон – перегляд фільму «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сіота». Реакція глядачів була дуже бурхливою. Вражені дією люди вставали з крісел і в паніці намагалися втекти із залу, настільки реалістичними виглядали події на екрані. Успіх виявився вище всяких очікувань. Кінематограф став швидко завойовувати популярність як улюблене проведення часу у громадян.
З тих пройшло більше ста років, але механізм проходження плівки через камеру мало змінився. Зубчасте колесо чіпляється за краї плівки і тягне її крізь об’єктив камери. Тим самим глядач бачить картинку в русі. Згодом, весь цей процес поступово автоматизовувався і ускладнювався.
Зараз кіноплівка сильно здала свої позиції, але до сих пір залишається еталоном якості. Її змінили цифрові носії за допомогою яких відеоматеріал відтворюють на екрані. Також спростилась робота людей, які працюють з відеомонтажем та самих операторів. Оскільки камер в наш час величезна різноманітність, то важко виділити унікальну перевагу якійсь конкретній марки і моделі. Кожен для себе вирішує, що для нього головне в процесі зйомки і який очікується результат.